Іронічно, але саме це приміщення більше інших потребує дорослого, ґрунтовного підходу. Адже ціна помилки — не просто ображене почуття прекрасного, а понівечений процес дорослішання, що загрожує поганими звичками, порушеннями фізичного та, навіть, ментального здоров'я. Це не залякування. І ні, наслідування піратської каюти або чарівного світу рожевих поні не допоможе. А дотримання цих рекомендацій — цілком.
№ 1. Зонуйте простір
Дорослому ідея розділяти активності дарує підвищену продуктивність, а дитині — ще й профілактику прокрастинації. Звичка відкладати важливі справи на потім часто бере початок з дитинства. Напосідати на сина чи доньку — погана думка. Краще розділіть кімнату на 3 зони:
- Для відпочинку. Без міцного сну не буває міцного здоров'я. Особливо коли мова про організм, що розвивається. Просторе ліжко, ортопедичний матрац, спокійний декор і ніяких подразників — ось програма-мінімум. А зоряне небо на стелі («стаціонарне» або з нічника) та інші дрібниці — необов'язкові, але приємні складові інтер'єру дитячої кімнати.
- Для ігор. Тут можна піти у відрив, але порядок — перш за все. Привчіть дитину кожен раз складати іграшки в ящик або кошик — і, подорослішавши, вона не стане залишати біля монітора ряди порожніх чашок. Вибирайте сміливі елементи декору та меблі яскравих кольорів, але без гострих кутів. На підлогу, особливо якщо вона без підігріву, киньте килим.
- Для навчання. Ваш спільник — мінімалізм. Обладнати робочу зону — це перш за все відокремити її від інших. Наприклад, ширмою. Необхідно з раннього дитинства привчати дитину концентруватися на одному завданні. Коли у нього з'явиться свій ПК, буде пізно. Адже, якщо розваги на відстані кліка, перегородки марні.
Розмір має значення, але успішно зонувати простір можна і в крихітній кімнаті. Навіть якщо в ній мешкають відразу кілька дітей. Головне — не простір, а чіткі межі між різними сферами життя. Без них ваше чадо і через роки приречене втомлюватися, нічого не встигаючи.
№ 2. Не економте на меблях
Дитячі столи, крісла, ліжка, шафи та стелажі — що їх об'єднує? Щонайменше 4 ключові вимоги:
- Відповідність віку. Багато елементів дитячих меблів хизуються налаштуваннями, так що встигають за малюком, що зростає. Купувати ж дорослі моделі, як і одяг на виріст, — сумнівна ідея.
- Зносостійкість. Це стосується не тільки оббивки, але і твердих поверхонь. Наприклад, поліроване дерево легко подряпати, а дерев'яні плити CLEAF і EGGER дешевші, але запросто витримують механічні дії.
- Турбота про здоров’я. Якщо крісло, тоді ортопедичне, а стіл — неодмінно з регулюванням висоти. Цей дует убезпечить дитину від сколіозу і десятків інших «сидячих» недугів, а водночас і від дискомфорту.
- Екологічність. Переконайтеся, що всі меблі для дитячої вироблені з нетоксичних і по можливості натуральних матеріалів. Жоден з виробників не стане стверджувати зворотнє, так що краще довіртеся перевіреним брендам.
Дитяче ергономічне крісло заслуговує на окрему увагу. Адже, чим доросліша дитина, тим більше часу вона проводить перед комп'ютером. Щоб це не закінчилося погано, її «трон» просто зобов'язаний:
- Забезпечувати комплексну підтримку. Шийного, грудного і поперекового відділів хребта, тазу і навіть куприка. Лише одна прогалина в обороні — і фортеця здоров'я впаде.
- Бути розробленим фахівцями. Слово «ортопедичний» стало рекламним штампом. Перевірте, щоб над кріслом і насправді працювали вертебрологи, фахівці з ергономіки та ортопеди. Вимагайте сертифікати та патенти.
- Тримати форму. Якщо вже через пів року вигини та поглиблення зійдуть нанівець, ви витратили гроші даремно. Щоб цього не сталося, вибирайте моделі з довговічним наповнювачем. Оптимально — з пористого еластомеру.
- Бути невибагливим у догляді. А значить, потрібна оббивка, яку легко чистити та важко бруднити. Натуральна та екошкіра, антара та азур — всі варіанти відповідають цій вимозі, і кожен по-своєму стильно виглядає.
№ 3. Нехай кольори працюють на вас
Антураж міжгалактичного крейсера та інший тематичний дизайн залиште тим, хто біжить за лайками в Instagram. Дитячі захоплення часом більш мінливі, ніж погода. Тому те, що сьогодні цікавило малюка, вже завтра може його дратувати. Приймайте універсальні дизайнерські рішення, але візьміть в союзники психологічний вплив кольору.
Хто сказав, що хлопчикові відведено синій інтер'єр, а дівчинці — рожевий? Геть канони! Якщо дитині не вистачає зосередженості, додайте зеленого. Якщо вона занадто сором'язлива, поекспериментуйте з червоними акцентами. Навпаки, надмірно активна? Тоді її вгамує лавандовий. Але спершу краще порадьтеся з психологом.
Наостанок
Від зонування і кольорових рішень до того, як вибрати меблі для дитячої кімнати, — облаштування цього приміщення переповнене неочевидними нюансами та вимагає жертв. Перш за все часу. Але винагорода — щаслива і здорова дитина. Хіба результат того не вартий?
